Село Незвисько: карта вулиць, фото, опис

Село Незвисько Івано-Франківської області відоме ще з 1358 р. і знаходиться на відстані 24км від міста Городенка, на правому березі ріки Дністер. Нині через це село проходить шосе від обласного центру до Городенки. У писемних джерелах Незвисько вперше згадується у березні 1246 р., у той час воно мало дещо іншу назву – Незвище. У історії село стало відомим тим, що на початку XVІІІ ст. учасники селянського повстанського загону опришків розправилися із місцевими можновладцями.

Поселення ще називають Малими Карпатами, завдяки Дністру і розташуванням у глибокій долині біля Білої і Чорної гори тут відчувається особливий клімат. Земля тут дуже щедра на археологічні знахідки, за ними можна простежити зміну культур упродовж 10-ти тисяч років, про що свідчать численні дослідження, які проводилися на цій території у XІX – XX ст.

Вперше згадка про викопні старожитності зазначена 1874 р. у "Географічному альманаху польському". Поблизу Незвиська знаходяться дві давні могили, а у музеї графа Дідушицького зберігається глиняне горня, яке було знайдене випадково під час розкопок на території села. На початку XX ст. австрійський археолог Кароль Гадачек у Кракові опублікував звіт про пошуки пам'яток у басейні Дністра, де і описав стоянку давніх людей у Незвиську. Її було датовано першими століттями нашої ери. Згодом експедиції англійських, польських, українських та російських науковців, які періодично тут працювали від 1926 до 1966 рр., відкрили багатошарове поселення. На високій заплаві правого берега Дністра археологи знайшли рештки житла давніх людей, знаряддя праці та кістки тварин і уламки понад 500 посудин. Вік окремих знахідок перевищував 7 тисяч років. Територію заплави найбільш ґрунтовно було досліджено у середині 50-тих років XX ст. експедицією Інституту суспільних наук (Львів) та Державного Ермітажу (Санкт-Петербург). Як наслідок, тут було виявлено понад десять цивілізаційних пластів, простежено зміну давніх культур від доби неоліту (X – ІІІ тис. до н.е.) до часів Київської Русі XІІ – XІІІ ст. Нині на місці розкопок граються діти і пасуться гуси. Деякі місцеві мешканці навіть не здогадуються, що перебувають на території пам'ятки історії та археології національного значення.

Знайдені дослідниками пам'ятки зберігаються у фондах установ, які провадили дослідження. Більша частина цінностей зберігається у сховищах Ермітажу та Інституту археології у Москві, для широкого загалу вони є недоступними. В Україні такі колекції представлені у експозиціях Археологічного музею Національної академії наук та Івано-Франківського краєзнавчого музею. Місцева школа також пишається своїми реліквіями. Кожного року на своїх подвір'ях селяни викопують предмети, які стають експонатами шкільного музею. Один місцевий мешканець – Василь Кушнір з-під плуга вийняв якийсь металевий предмет, коли орав присадибну ділянку. Як виявилося, це була мідна сокира-мотика трипільської доби, яка була датована науковцями Буковинського центру археологічних досліджень при Чернівецькому університеті ІV – ІІІ тисячоліттям до н.е.

Станом на 2018 рік місцевий священик – отець Михайло Возняк є військовим капеланом на сході України, а громада надає волонтерську допомогу в АТО. Незвисько славиться своїми талантами, тут є свої співаки, пасічники і народні майстри, а краєзнавець Ярослав Левкун про історію Незвиська навіть написав тритомник. Однак звісно ж, серед туристів Незвисько відоме перш за все для любителів сплавів Дністровським каньйоном. Багато мандрівників, здійснюючи сплави з Галича до Хотина, причалюють у Незвиську до берега з метою відпочити, помилуватися зміною ландшафту і поповнити запаси води. Тут Дністер розпластується кількома вигадливими меандрами серед невисоких лугів та зелених пагорбів. Незвисько потенційно може стати однією із найбільш цікавих зупинок на маршруті сплаву Дністром.

У селі зосереджені пам'ятки архітектури, інженерної думки, історії та природи: мурована церква Вознесіння Господнього (1868 р.), великий сільський цвинтар, що знаходиться на схилі напроти церкви і старовинний пам'ятник полеглим у I Світовій війні. Два села Незвисько і Лука поєднує міст через Дністер, довжина якого становить 230м, однак останній станом на 2017 рік перебуває не в найкращому стані. Крокуючи схилами пагорбів довкола села, можна натрапити на входи у підземелля (як природні, так і рукотворні штольні, тут колись добували фосфор) однак без супроводу спелеолога та спеціального спорядження подорож у підземелля може виявитися небезпечною для життя. У наш час у Незвиську проживає 800 осіб, село є доволі великим.

Село Незвисько Городенківського району славиться своєю давньою історією. Науковці стверджують, що село та його околиці – це справжня археологічна скарбниця України. Археологічний матеріал тут настільки всеохоплюючий, що українська наука донині не змогла узагальнити велику кількість знайдених предметів місцевих розкопок.

Andrij