Місто Перемишляни на Львівщині знаходиться на відстані 45км у південно-східному напрямку від обласного центру, у верхів'ях річки Гнила Липа. Перемишляни вперше згадуються у польських джерелах за 1437 р. у зв'язку з розмежуванням земель між місцевими селами. Ця назва співзвучна з такими назвами, як Перемишль і Перемиль, у той час вони були відомі як давньоруські міста. Дехто з дослідників припускає, що у перекладі з польської це звучить, як "слава промислу". Скоріш за все, поселення заклав хтось із литовсько-польських панів.
Історики встановили, що люди на цій території селилися ще у часи неоліту, у ІІІ тис. до н.е., саме тоді тут вже існували досить великі землеробські поселення трипільської культури. На території міста та в околицях Перемишля було знайдено глиняний посуд і знаряддя праці періоду бронзи (ІІ тис. до н.е.) та ранньозалізного часу (І тис. до н.е.), що свідчить про стабільність основних видів занять населення, якими на той час були землеробство і скотарство. У писемних джерелах, які були створені на межі ХVІ – XVІІ ст. про Перемишляни мова йде як про велике село, яке часто потерпало від нападів татар. Один з таких найбільших нападів трапився у 1515 р., під час якого Перемишляни було зруйновано з усіма його укріпленнями. Пізніше упродовж багатьох років поселення поступово відродилося.
У 1623 р. Перемишляни отримали Магдебурзьке право, відтоді розпочалося активне заселення міста ремісниками та дрібними торгівцями. У зв'язку з цим наприкінці XVІІ ст. це вже було укріплене місто із земляними валами та ровами, з двома церквами. У ті часи воно належало коронному хорунжому Сенявському. Тут нараховувалося близько сотні дворів, основним заняттям місцевих мешканців було переважно землеробство, а також – кушнірство, ковальство і ткацтво. У епоху Середньовіччя Перемишляни перетворилися на досить потужне місто-фортецю, що засвідчує і опис, зроблений мандрівником, послом Ульріхом фон Вердумом. До міста можна було потрапити за допомогою двох брам та хвіртки. Новий Магдебурзький привілей місту був виданий у 1728 р. і підтверджений у 1733 р. Цей привілей надавав право місцевим купцям торгувати будь-яким товаром і виготовляти пиво та горілку для власних потреб. Відомо, що у 1758 р. тут трапилася велика пожежа, з метою відбудови міста уряд звільнив мешканців від сплати податків на три роки.
Після того, коли Галичина у 1772 р. увійшла до складу Австрійської монархії, Перемишляни продовжували залишатися невеличким провінційним містечком. У середині XІX ст. тут нараховувалося понад триста п'ятдесят дворів і приблизно три тисячі мешканців. Основним власником міста у ті часи був шляхтич Альфред Потоцький. У XІX ст. Перемишляни славилися власною школою пасічників, яка була єдиною на той час у Австро-Угорській імперії. Після 1860 р. Перемишляни стають повітовим центром. Населення міста складалося переважно з поляків та українців, тут діяла також єврейська громада. На початку XX ст. через місто проклали залізницю Львів-Потутори (Підгайці), що позитивно позначилося на розвитку його економіки, крім того, Перемишляни перетворилися на один із центрів лісозаготівлі. Відомо, що під час Першої світової війни біля Перемишлян прогриміли дві значні австро-російські битви. Після закінчення Першої світової війни місто увійшло до складу Польщі, де воно перебувало до 1939 р. Потім розпочалася Друга світова війна, тривала німецька окупація та боротьба УПА. Від початку 50-тих років XX ст. тут міцно встановилася радянська влада, з 1962 р. місто належало до Золочівського району, ще через два роки стало районним центром. З 1991 р. Перемишляни перебувають у складі незалежної України.
У місті збереглися пам'ятки сакральної архітектури: костел св. ап. Петра і Павла (1645 р.) і церква св. Миколая (1805 р.). Старовинний костел св. ап. Петра і Павла був збудований для монастиря отців домініканців коштом шляхтички Ельжбети Вікторії Потоцької у бароковому стилі. Первісно він був споруджений як фортифікаційна будівля і виконував оборонну функцію. Костел є найдавнішою спорудою у Перемишлянах (середина XVІІ ст.) і вирізняється масивністю своїх форм. Церква св. Миколая – мурована, збудована за типом базиліки, нині відноситься до єпархії УГКЦ і належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Церква Різдва Пресвятої Богородиці була відкрита та освячена у 1990 р., ця споруда переобладнана з будинку і нині відноситься до єпархії УПЦ КП. У 2002 р. у місті було освячено новозбудований храм св. Володимира і блаженного мученика Омеляна Ковча єпархії УГКЦ. У Перемишлянах функціонує історико-краєзнавчий музей, який розташований у старовинному будинку, колишньому відділі повітового лікаря, ця будівля належить до пам'яток архітектури початку XX ст. Поряд з містом знаходиться Свято-Успенська Унівська лавра (УГКЦ) та Свірзький замок (XVІІ ст.). Унівський монастир є визначною пам'яткою оборонної архітектури ХVІ – XІX ст., що приваблює багатьох відвідувачів та туристів. Свірзький замок – палацового типу, був збудований у вишуканому ренесансному стилі, нині вирізняється охайністю і досить пристойним станом. Значною окрасою міста також є озеро, яке знаходиться на його околиці, це затишний куточок для рибалок і чудове місце для відпочинку.
У Перемишлянах Львівської обл. народилося та проживало багато відомих особистостей, серед яких – блаженний мученик отець Омелян Ковч, всесвітньовідомий диригент і композитор – Леопольд Козловський, видатний пасічник – Юліан Любінецький, славетний вчений-економіст, академік та публіцист – Веніамін Сікора.
На жаль, доводиться констатувати, що саме місто Перемишляни, поряд з Радеховом є найменш відомими з туристичної точки зору із райцентрів Львівщини. Загалом перемишлянщина відома своїми рекреаційними ресурсами, зокрема, екскурсійно-туристичними, як П'ятничанська вежа, а також релігійно-паломницькими. Край славиться своєю давньою історією та визначними пам'ятками архітектури, тут збереглися будівлі, в тому числі і сакральні, які у минулому виконували роль оборонних фортифікацій. Варто звернути свою увагу на костел св.Станіслава у Дунаєві. Немало тут і перлин дерев'яної архітектури, хоча й менше ніж у інших районах області, зокрема, вкрай цікавими є храми у селах Лоні, Волощина, Бачів... Відвідуючи ці пам'ятки, варто також зупинитися у Перемишлянах, щоб оглянути центр містечка та костел.
Andrij
.
.
