Місто Стрий: карта вулиць, фото, опис

Місто Стрий Львівської області розкинулося на берегах однойменної річки, що є притокою Дністра, яка протікає у мальовничому Прикарпатському краї.

У XІІ – XІІІ ст. ці землі увійшли до складу Галицько-Волинського князівства. У період панування князя Ярослава Осьмомисла (1130-1187) тут було створено оборонну систему, яка захищала торговельний шлях, який пролягав з міста Галича в Київську Русь, від татарських набігів. За часів князя Данила Галицького (1201-1264) місто Стрий ще більше розростається. У XІV ст. з'являється перша писемна згадка про Стрий, який потрапляє під владу Польщі. За історичними джерелами польський король Ягайло у 1387 р. подарував Стрийщину своєму братові Свидригайлові, вже на той час це місто вважалося значним адміністративним і економічним осередком, що був оточений земляними валами і частоколом.

У 1431 р. це місто отримало Магдебурзьке право, справи вирішував міський магістрат на чолі з бургомістром. Трагічним для міста виявився 1523 р., коли воно було зруйноване татарською ордою. Для того, щоб запобігти таким нещастям у майбутньому, у XVІ ст. з оборонною метою було споруджено замок, який проіснував до XVІІІ ст.

В епоху Середньовіччя Стрий був відомим торговельним центром і славився своїми ремеслами, на той час тут функціонували цехи ткачів, гончарів і шевців.

У 30-тих роках XVІІ ст. місто знову було сплюндровано ще одним набігом татар, згодом під час визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Б. Хмельницького у 1657 р. до Стрия прибуло козацьке військо для того, щоб у спільній боротьбі об'єднатися з військами угорського князя Д. Ракоці.

У XVІІІ ст. після поділу Польщі, який відбувся у 1772 р., Стрий, як і територія усієї Галичини, потрапляє під владу австрійської імперії Габсбургів. Під час революційних подій 1848 р. у цьому місті українська інтелігенція створила окружну Руську Раду.

Упродовж XІX ст. у Стрию відчувається технічний прогрес: будується залізниця, створюються деревообробні підприємства, паровозоремонтні майстерні, підприємства для виготовлення нафтодобувної промисловості, фабрика сірників тощо. Наприкінці цього ж століття пожвавлюється життя української громади, у 1892 р. створюється філія товариства "Просвіта", а у 1901 р. за кошти городян будується Народний дім.

У буремному XX ст. під час Першої світової війни у місті приймають присягу представники українського Січового Стрілецтва. 1 листопада 1918 р. тут встановлюється влада ЗУНР, яка проіснувала до травня 1919 р., після чого місто захопили польські війська. У вересні 1939 р. відповідно до радянсько-німецької угоди Стрий, як і вся Західна Україна, відходить до СРСР. Згодом, у липні 1941 р. розпочалася німецька окупація, яка тривала до серпня 1944 р. Після завершення Другої світової війни завдяки сприятливому географічному розташуванню Стрий перетворюється на великий промисловий центр Західної України. До промислового потенціалу міста відносяться машинобудівна, деревообробна, харчова і легка промисловості.

На сьогодні Стрий славиться талановитими митцями і художніми колективами, вважається містом високої культури. Знайомство з цим містом розпочинається із двоповерхового залізничного вокзалу, що був збудований після завершення Другої світової війни. Недалеко від вокзалу розташована церква святого Архистратига Михаїла, біля якої знаходиться цікавий за своїм архітектурним вирішенням міський Будинок культури. На місцевому майдані Незалежності встановлено меморіально-скульптурний комплекс, який присвячений українським письменникам – Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Іванові Франку. Міська рада розміщена у комплексі будівель, де за часів Австро-Угорщини знаходився суд, особливим витвором архітектурного мистецтва вважається Народний дім. Крім того, до архітектурних пам'яток міста належать: костел Різдва Пресвятої Діви Марії (започаткований 1425р.) у готичному стилі, кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці (І-ша половина XІX ст.) і залишки великої синагоги (1817р.), яка була збудована на зразок храму царя Соломона. Нині місто Стрий радо запрошує туристів і пропонує цікаву культурну програму.

Andrij