С.м.т. Клевань: карта вулиць, фото, опис

Селище Клевань знаходиться на березі річки Стубли, на відстані 20км від обласного центру і вважається одним з найбільш романтичних місць в Україні :) Вперше поселення згадується у писемних джерелах 1458 р., саме тоді його володарем був князь Михайло Чарторийський, який тут збудував замок. У цій місцевості було виявлено залишки поселення бронзової доби І тис. до н.е., де під час археологічних розкопок натрапили на кам'яні сокири, зернотерки, наконечники стріл та інші знахідки старовини.

Існує кілька легенд стосовно походження назви селища. За однією з них, на цій території зростали широкі лани зернових культур, які коливалися на вітрі, у зв'язку з цим начебто й виникла назва Коливань. Інша версія свідчить, що місцеві вузькі дороги коливали купців на вибоїнах під час подорожей, тому і утворилася вищезгадана назва, яка пізніше трансформувалася у Клевань. Існує версія, що саме це поселення згадується у "Повісті минулих літ" про 1113 р. як Коливань коло Рівного. У зв'язку з цим Клевань стоїть на одному рівні з такими середньовічними містами на Волині, як Пересопниця і Дорогобуж.

Навесні 1654 р. король Речі Посполитої Ян ІІ Казимир надав Клевані статус Магдебурзького права, в результаті чого місто отримало право двічі на рік проводити ярмарок, тут також розвивалися ремесла, функціонували пекарський і ткацький цехи. Пізніше воно перетворилося на значний торговельний центр на Волині, про що свідчать численні знахідки литовських, польських і чеських монет XІV – XV ст. Упродовж ХVІ – XVІІ ст. місто потерпало від нападів татар. У 1873 р. тут було прокладено залізничну колію, тож місто поступово розвивалося. Завдяки цьому в результаті утворився новий район на схід від старого міста – Клевань ІІ. На початку минулого століття тут вже функціонували металообробна майстерня і водяний млин, щомісячно проводилися ярмарки. Після завершення Першої світової війни Клевань увійшов до складу Польщі. У міжвоєнний період у містечку збудували невеликий цегельний завод і майстерню з виготовлення запчастин. У роки Другої світової війни тут знаходилася штаб-квартира польської Самооборони, представників якої знищили німецькі окупанти. Після завершення Другої світової війни Клевань перетворився на райцентр новоутвореного Клеванського району, однак згодом районний центр перемістився у місто Рівне.

У околицях селища розташоване невеличке озеро Безодня, за свідченням місцевих мешканців воно не має дна, його вода – холодна і прозора навіть у літню спеку, а взимку воно зовсім не замерзає. За місцевими легендами, опівночі на Водохреща це озеро освячується самою природою і небесами, саме в цей час сюди приходять жителі Клеваня і навколишніх сіл, щоб набрати води, яка має цілющі властивості та зцілює від багатьох недуг.

У селищі знаходився Клеванський замок (Замок Чарторийських, 1475 р.), який відноситься до пам'яток архітектури національного значення, щоправда, на сьогодні від нього залишилися лише руїни, також тут знаходяться пам'ятки сакрального зодчества: бароковий костел Благовіщення (1630 р.), який зберігся у доброму стані, церква Різдва Христового (1777 р.) і синагога XVІІ ст. Біля центральної площі Клеваня насипано курган, над яким встановлено меморіальну плиту і майорить синьо-жовтий стяг. Цей курган встановлено у пам'ять про тих воїнів, які боролися з німецькими та радянськими окупантами за волю свого краю. Тут також можна побачити оригінальну пам'ятку природи – Тунель кохання, який є своєрідним зеленим тунелем, утвореним заростями дерев і кущів, переплетених між собою, внаслідок чого виник тунель аркової форми, через який проходить залізнична колія. На жаль, попри всі його принади, туристична інфраструктура селища станом на 2016 рік все ще слабо розвинута.

Клевань відомий своїми старовинними храмами і багатовіковою історією, відзначається красою та загадковістю і приваблює багатьох туристів, а особливо романтиків та закоханих, оскільки тут розташований унікальний Тунель кохання. Селище легко доступне всіма видами транспорту, оскільки лежить на трасі Рівне-Луцьк загальнодержавного значення, а також тут є залізниця. Прямуючи сюди власним транспортом чи велосипедом з Рівного, варто звернути і оглянути пам'ятки дерев'яного зодчества національного значення: церкву св. Юрія у селі Грабів та Преображенську церкву у селищі Оржів. Вік обидвох споруд – майже 250 років.

Andrij