Успенська церква у місті Збаражі Тернопільської області збудована у 1758 р. у стилі бароко. Колись у її приміщенні знаходився Тринітарський костел та монастир, монахи якого уславилися тим, що визволяли полонених з турецької неволі. Проте у 1786 р. вказаний чернечий орден припинив свою діяльність на цій території. Через три роки, у 1789 р. трапилася пожежа, як наслідок – приміщення костелу сильно обгоріло і згодом цей храм вирішили продати українській громаді міста, яка почала використовувати його як культову споруду для свого обряду.
Туристичне місто Збараж розташоване на обох берегах лівої притоки Серету – річки Гнізна, що належить до басейну Дністра, і розкинулося серед мальовничого гірського кряжу Товтр. За свідченнями істориків перші городища на цьому місці з'явилися приблизно за 11 тисяч р. до н.е. На теренах населеного пункту і його околицях археологи виявили залишки поселень трипільської та черняхівської культури. Вже у часи нової ери на цій території виникли слов'янські племена дулібів. За легендою, саме тут знаходилося місце, на якому відбувалися збори військових дружин, з того часу цю місцину почали називати Збаражем.
Зруйнована мурована дзвіниця біля Успенської церкви, яка проіснувала до минулого століття, була двоповерховою і квадратною у плані. На початку XX ст. на місці старої дзвіниці спорудили сучасний парафіяльний будинок, біля якого звели нову дзвіницю. У 1930 р. у храмі проводилися реставраційні роботи, було проведено електричне освітлення, а церкву огороджено кам'яним муром, у цей час також відновили парафіяльний будинок. Упродовж 1979 р. – 1982 р. у храмі функціонував районний краєзнавчий музей, а у 1989 р. його перенесли у палац Збаразького замку. У 1990 р. храм знову відреставрували, нині він належить до єпархії УАПЦ.
На сьогодні мурована Успенська церква у м. Збаражі діє за своїм призначенням, перебуває у доброму стані і належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Поруч розміщені костел св.Антонія та монастир бернардинів.
Andrij
