Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Замок князів Острозьких (м.Старокостянтинів, Хмельницька обл.): карта, фото, опис

 Natalka   2849

всі Фото (3)

Старокостянтинів. Замок князів Острозьких

... Карта

Де Місто Старокостянтинів, Старокостянтинівський район, Хмельницька область
Час будівництва 1561 р. – 1571 р., кін. XX ст. – поч. XXI ст.
На даний час музей
Висота н.р. моря 264.0 м
Адреса вул. Замкова
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 765
Доступ платний
Відвідали 1 користувач

Замок князів Острозьких у місті Старокостянтинові на Хмельниччині був споруджений у кілька етапів, упродовж 1561-1571 рр. завдяки одному з найбільш впливових культурних і політичних тогочасних діячів – князю Костянтину Острозькому. Резиденція князів Острозьких традиційно знаходилася на мисоподібній ділянці при злитті річок Случі та Ікопоті, як органічна частина тогочасної інфраструктури міста.

З метою зміцнити свої кордони зі сходу від постійних набігів кримських татар князь Костянтин Острозький, втративши свій рідний Острог, вирішив тут створити власну резиденцію (загалом, з іменем Острозьких пов'язано багато споруд). У 60-тих роках ХVІ ст. український магнат отримав королівські грамоти, які засвідчували його право на будівництво нового міста з отриманням ним Магдебурзького права, відповідно до якого поселення отримало можливість проводити ярмарки і торги. Тож князь збудував нове місто, яке отримало назву за його іменем – Костянтинів. Щоправда, після 1600 р. його перейменували на Старокостянтинів, оскільки на Південному Бузі було вирішено збудувати Новий Костянтинів.

Унікальність фортеці князів Острозьких полягає у тому, що її було збудовано і закладено разом з містом у короткотривалі терміни. Крім того, у розпланувальній композиції споруди спостерігається алогічний підхід щодо розташування замкових будівель. Загальна площа території фортеці виявилася чи не найбільшою з-поміж усіх волинських замків, тому цей простір не був забудований максимально. У східній частині фортеці і на сьогодні спостерігається просторова надмірність замкового обширу. Очевидно, це можна пояснити тим, що існували значні розходження між тими планами, згідно з якими мали намір збудувати надзвичайно обширний замок і більш скромними життєвими реаліями, які, проте, не можуть не дивувати особливостями своєї фортифікації.

Головним завданням місцевого замку у минулому був захист від грабіжницьких нападів татар, оскільки саме через Костянтинів проходив сумнозвісний Чорний шлях, яким вороги гнали людей у неволю та рабство. Поряд з будівництвом замку князів Острозьких у місті почали розвиватися ремесла і торгівля та встановлюватися різноманітні економічні зв'язки. Відомо, що у 1610 р. фортеця складалася з дванадцяти будівель і залишалася неприступною для кримських татар. Лише у 1648 р. фортецю взяли приступом війська українського гетьмана Богдана Хмельницького під час національно-визвольної війни українського народу, сам гетьман тут перебував у червні 1649 р., а у 1673 р. у замку перебувала залога гетьмана Петра Дорошенка. Наприкінці XVІІ ст. відбулася реконструкція фортифікаційної споруди, відомо, що відколи замок перейшов до князів Сангушків, відтоді у ньому ніхто не проживав. Упродовж XІX – на початку XX ст. приміщення фортеці використовувалися під урядові установи, на початку XX ст. тут знаходилася поліційна залога.

До складу фортечного комплексу входять: палац з оборонною вежею на південному заході і церквою Святої Трійці на сході, в'їзні ворота з неповністю збереженими стінами і дзвіниця. У своєму архітектурному вирішенні замок князів Острозьких мав вигляд видовженого трикутника, одна зі сторін якого межувала з територією міста, а дві інші омивалися водою. У замку спостерігалося поєднання у житлових приміщеннях побутових і житлових функцій. На територію фортеці зі сторони міста провадив підйомний міст через рів. У окремому приміщенні був пороховий льох, а на другому поверсі знаходилися житлові кімнати. На теренах замкового комплексу були розміщені кам'яні будівлі з бійницями та амбразурами, що засвідчувало потужний характер замкових укріплень.

Вхід до фортеці охороняла в'їзна брама, що виконувала роль контрольно-пропускного і оборонного посту з боку міста і була оснащена дерев'яним мостом на кам'яних опорах, до яких прилягали потужні кам'яні фортечні мури. У північному мурі був арковий отвір, який виконував роль комунікації для пристані човнів. П'ять веж, які охороняли замок, сполучалися за допомогою фортечного муру. До сьогодні збереглася тільки Наріжна башта, яка вважається головним композиційним акцентом укріплення на південному заході. Ця башта зовні є круглою у своїй основі, а східною стороною "вписується" у південно-східний торець замку. Наріжна вежа була споруджена разом із замком і декорована ренесансними елементами. Під нею був розташований підвал, а поверхові приміщення перекриті хрестоподібними склепіннями. Бійниці на другому поверсі розміщувалися у шаховому порядку, завдяки чому можна було розширити зону обстрілу під час оборони.

З північної сторони до фортеці прибудовано невеликий храм з напівкруглим презбітерієм, який вважається її невід'ємною частиною, хоча він адміністративно відокремлений від неї.

У 1929 р. на базі замку князів Острозьких був створений Державний історико-культурний заповідник, а у приміщеннях замкового палацу розмістився музей.

Замок князів Острозьких у Старокостянтинові Хмельницької області нині є музеєм і належить до пам'яток архітектури національного значення. У своїй більшості замки Хмельниччини практично не вціліли, найкраще збереженими укріпленнями донині залишаються знамениті фортеця у Меджибожі та Кам'янець-Подільський замок, а також домініканський монастир у Летичеві.

Andrij

Об'єкти у комплексі (6)

Фото (2)

Троїцька церква в замку Острозьких

1. Домова Троїцька церква

[карта]
Час будівництва 1561 р. – 1571 р.
Тепер діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Конструкція базиліка
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Режим доступу вільний, за розкладом
Побували 1 користувач

Фото (1)

Старокостянтинів. Замок князів Острозьких

2. Оборонна башта-донжон

[карта]
Збудовано 1561 р. – 1571 р.
Нині музей
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Стиль ренесанс
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Побували 1 користувач

Фото (1)

Старокостянтинів. Замок князів Острозьких

3. Палац князів Острозьких

[карта]
Час будівництва 1561 р. – 1571 р., кін. XX ст. – поч. XXI ст.
Сьогодні музей
Матеріал \ Стан мур \ реконструкція
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Відвідали 1 користувач

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

4. В'їздна брама

[карта]
Датування 1561 р. – 1571 р.
Сьогодні діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ реконструкція
Оборонна споруда оборонна споруда
Статус пам'ятка архітектури національного значення

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

5. Оборонні мури

[карта]
Датування сер. XVI ст.
Нині діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Оборонна споруда оборонна споруда
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Доступ відвідувачів вільний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

6. Дзвіниця Троїцької церкви

[карта]
Збудовано 1561 р. – 1571 р.
На даний час діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Доступ вільний, за розкладом
Більше фото (3)
Троїцька церква. Вівтарна частина
Троїцька церква. Вівтарна частина
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментувати
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка