Історія виникнення Гошівського монастиря закрита завісою історії. Час поселення кількох ченців-пустельннків в урочищі Чорний Ділок, яке було першим місцезнаходженням обителі, точно встановити не можливо. Перша історична згадка про Гошівський монастир датується 1507 р. Монастир розміщений на високій горі, справа від дороги, котра пролягає із відомого курорту всеукраїнського значення Моршина через Болехів на районний центр Долину. У кожному із цих міст можна оглянути цілий ряд цікавих пам'яток, про які можна дізнатись, перейшовши на відповідні сторінки.
Монастир не один раз зазнавав руйнувань, але щоразу його відбудовували. Згідно з монастирською хронікою, велика заслуга у черговому його відновленні була побожного лицаря на прізвище Кучулад, родом із Тухлі. Він вибудував для василіанських ченців невеликий дерев'яний монастир, а біля нього церковцю Успіння Пречистої Діви Марії. Однак 1618 р. монастир було знищено. Принагідно варто зазначити, що на території Західної України розмістились десятки Василіянських монастирів, значна частина яких є водночас видатними історично-архітектурними пам'ятками. Згадаємо лише кілька найвідоміших: Крехівський, Лаврівський та Підгорецький монастирі. Практично всі обителі зараз відновлені і діють.
З 1629 р. новими фундаторами Гошівської обителі, яка була перенесена на Ясну гору, стали Євстафій Шумлянський і його син, Львівський єпископ Йосиф (Шумлянський).
Визначальну роль у дальшому розвитку Гошівського василіанського монастиря стала відігравати чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, написана на зразок Ченстоховської (Белзької) ікони. Монастирський літопис подає таку історію її походження. Спочатку вона знаходилася в домі українського шляхтича Андрія Шугая в с. Хороброві на Тернопільщині. Коли в краю вирувало селянське повстання, дочки шляхтича перебралися до маєтку Миколи Гошовського на Львівщину, в с. Дунаєво. Вони взяли зі собою родинну реліквію - ікону Богородиці. В домі Миколи Гошовського ікона також прославилася чудами. Весною 1736 р. вона засяяла на всю стіну, а на лику Богородиці з'явитися сльози. 11 липня 1737 р. Митрополит Атаназій (Шептицький) проголосив цю ікону чудотворною. Того самого року її було урочисто перенесено до давньої дерев'яної монастирської церкви Гошівської обителі.
У 1760-х рр. монастир зазнав випробування вогнем. У 1771 р. ченці збудували з дерева новий монастир і церкву.
У 1834-1842 рр. стараннями ігумена Юліана Мокрицького в монастирі вибудували просторий і величний мурований храм Преображення Господнього. На головному престолі новозбудованого храму помістили Гошівську чудотворну ікону Божої Матері. Спорудили і нові муровані монастирські приміщення.
20-30-ті рр. минулого століття стали, мабуть, золотою добою в історії Гошівського монастиря. Тут щороку відбувалися багатотисячні Марійські відпусти.
У серпні 1944 р., під час боїв за Ясну гору, монастир зазнав значних руйнувань. Ченцям Гошівської обителі дивом вдалося втриматися у монастирі аж до 1950 р. Проте 26-27 березня 1950 р. обитель у Гошеві було ліквідовано. В монастирських приміщеннях розмістили будинок-інтернат для розумово відсталих дітей, а зневажену церкву обителі, на якій було зрізано всі хрести, довели до руїни. В 1978-1988 рр. у монастирських приміщеннях було влаштовано базу відпочинку.
Нарешті, в 1988 р. монастир передали монахам РПЦ. У 1989 р. чернеча обитель у Гошеві знову стала василіанською. Гошівський монастир відновив свою діяльність на початку 1990 р. Щодо чудотворної ікони, то після ліквідації монастиря в 1950 р. Вона зникла. У липні 2001 р. василіанам було передано найстарішу копію Гошівської чудотворної ікони. 1 липня 2010 р. Святіший Отець Венедикт ХVI благословив золоті корони та шати для цієї ікони. Того ж року Марійський відпустовий центр при монастирі на Ясній горі у Гошеві піднесено до гідності базиліки, духовно спорідненої із папською базилікою Святої Марії Маджоре в Римі. Тут можна отримати повний відпуст щонеділі впродовж усього року.
Монастир є популярним місцем для відвідування. Сюди можна потрапити як самостійно, так і у складі організованих прощ, а також туристично-паломницьких поїздок, які часто включають також відвідування діючої вузькоколійки "Карпатський Трамвай", де вам запропонують розгорнуту програму та огляд цілого ряду цікавинок, та могутніх Скель Довбуша, котрі лежать неподалік від села Бубнище.
Джерело: Календар УГКЦ за 2012 рік
Systemschyk
