Карпатський біосферний заповідник: карта, фото, опис

Карпатський біосферний заповідник загальною площею 53630га заснований у 1968 р., а з 1992 р. увійшов до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Карпати, як і Альпи, відомі своєю біологічною різноманітністю на континенті Європи. В Українських Карпатах на значних територіях збереглися ділянки дикої природи, зокрема, унікальні праліси.

Біосферний заповідник Карпат формувався поступово. У 1955 р. оголосили заповідним цінний лісовий масив площею 3,9 тис. га, що розташований на північних схилах Чорногірського хребта. У 1958 р. у басейнах річок Великої і Малої Угольки заснували Угольський лісовий заказник, що має площу 4600га. У 1969 р. у басейні річки Лужанки – Широколужанський флористичний заказник, який має площу 5644га. Таким чином в регіоні Українських Карпат були створені всі передумови для організації біосферного заповідника.

Постановою українського уряду 1968 р. з метою збереження унікальних гірських ландшафтів було створено Карпатський біосферний заповідник, до складу якого входять шість заповідних масивів: заповідний масив "Долина нарцисів", Кузійський, Мармароський, Свидовецький, Угольсько-Широколужанський та Чорногірський заповідні масиви, а також заказники державного значення "Чорна Гора" і "Юлівська Гора". Заповідні масиви розташовано на висотах від 180 до 2061м. над рівнем моря у західному, східному та центральному секторах Української території Карпат. Приблизно 90% заповідника вкрито лісами, переважно – це праліси, тут знаходяться найкраще збережені карпатські екосистеми, у яких зберігаються рідкісні види тваринного і рослинного світу, що занесені до Червоної книги України і до Європейського Червоного списку.

Заповідний масив "Долина нарцисів" розташований на відстані 4км. від міста Хуста Закарпатської області. "Долина нарцисів" - це унікальний науковий об'єкт, оскільки тут охороняється найбільший у Центральній Європі осередок нарцису вузьколистого, який поширений у Карпатах, Альпах і на Балканах. Популяція нарцису вузьколистого має реліктовий характер, а у 1980 р. ця рослина занесена до Червоної книги України. Туристична популярність долини полягає у її естетичній привабливості, адже у другій декаді травня сюди приїжджають з різних куточків України, щоб помилуватися великою кількістю білого цвіту.

Кузійський заповідний масив утворений у південно-східних районах Свидовецького масиву, із заходу обмежений долиною річки Косівської, а з півдня та сходу – Тиси. У південній частині розміщується смуга мармуроподібних вапняків, які утворюють численні мальовничі скелі. Основну площу заповідника займають буково-дубові ліси і букові ліси, які утворилися завдяки виникненню специфічних кліматичних умов, внаслідок надходження теплих повітряних мас, які сприяють зростанню теплолюбних видів рослин.

Марамароський заповідний масив охоплює частину Гуцульських Альп (Рахівських гір), знаходиться у південній частині Рахівського району Закарпатської області. Зі сходу і півдня обмежений українсько-румунським кордоном, а з північного сходу – річкою Квасний. Заповідна територія розміщена у межах висот 750-1940м. над рівнем моря. Цей масив характеризується своєрідною рослинністю. На нижчих рівнях поширені мішані листяно-хвойні та листяні ліси, а на південних схилах зростають букові праліси. На верхній межі лісу, на висоті 1600-1700м. зустрічаються смерекові ліси, ще вище розташовані субальпійські та альпійські луки з фрагментами зарослів гірської сосни.

Свидовецький заповідний масив займає найвищу частину Свидовецького хребта, знаходиться у Рахівському районі Закарпатської області, у межах висот від 600 до 1883м. Для цієї території характерний помірно-холодний і вологий клімат. Тут поширені такі види, як ялиця і смерека, а також багато рослин, що занесені до Червоної книги України. Рідкісні аркто-альпійські види поширені у пояся альпійських лук у районах вершин Малої Близниці (1778м.) та Великої Близниці (1883м.).

Угольсько-Широколужанський заповідний масив розміщений у Тячівському районі Закарпатської області у межах висот 400-1280м. над рівнем моря. Для цього регіону характерний теплий, помірно-вологий клімат у передгір'ї, прохолодний і дуже вологий у високогір'ї. Висока гора захищає масив від холодних північних вітрів, тут знаходиться зона букових лісів, а також зустрічаються реліктові рослини – дуб скельний. У межах заповідної території охороняються найбільші за площею у Європі букові праліси, висота дерев подекуди сягає 40м.

Чорногірський заповідний масив розташований на західних та південних схилах Чорногірського хребта, у межах висот від 700 до 2061м. над рівнем моря, територіально належить до Рахівського району Закарпатської області. Зі збільшенням висоти температура повітря знижується, а опади збільшуються. Найбільш поширені для прохолодного клімату місцевості Чорногори мішані листяно-хвойні ліси, які сягають висоти 1200м. На висоті 1500-1600м. зростають смерекові ліси, ще вище – альпійські луки. У складі флори зустрічаються види рідкісних рослин.

Загалом на території Карпатського біосферного заповідника охороняється понад тисяча видів рослин, 66 видів ссавців, 193 види птахів, 13 видів земноводних, 9 – плазунів, 23 види риб і понад 10 тисяч видів безхребетних тварин.

Карпатський біосферний заповідник – один з найбільших наукових і екологічно-освітніх центрів Карпатського регіону, тут функціонують численні наукові лабораторії, метеопости, діє геоінформаційна система (ГІС), створена мережа моніторингових ділянок. Заповідник використовується як природна лабораторія для багатьох науково-дослідних установ, тут практикуються студенти вищих навчальних закладів України. На території Карпатського заповідника діє єдиний в Україні Музей екології гір та історії природокористування Карпат, видається популярний всеукраїнський екологічний журнал "Зелені Карпати", а також розгорнуто мережу науково-пізнавальних маршрутів та інформаційних центрів. З 18 науково-пізнавальних маршрутів найбільшою популярністю користується той, що веде на найвищу вершину Українських Карпат – гору Говерлу. Крім того, практикуються різноманітні туристичні маршрути, серед яких: закарпатський туристичний шлях, туристичні походи на льодовикові озера (Геришаска, Апшинець), походи на Чорногірський хребет, а також – походи на Марамароси.

Andrij