Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Національний природний парк "Олешківські піски" (Цюрупинський р-н, Херсонська обл.): карта, фото, опис

(Херсонська пустеля)

 Natalka   106

всі Фото (5)

Олешківські піски. Захід сонця

... Карта

Погода

Розташування Цюрупинський район, Херсонська область
Площа 16 100 га
Статус пам'ятка природи

Пустеля "Олешківські піски" (Національний природний парк) на Херсонщині вважаються справжнім дивом української природи, це безкраї бархани висотою по п'ять метрів, які весь час пересуваються під дією вітру та розкинулися на відстані 30км у східному напрямку від обласного центру – міста Херсона. У наш час пустеля займає площу близько 160 квадратних кілометрів.

Походження цього куточка природи південної України зумовлює незвичність ландшафтів Олешківських пісків. Влітку пісок тут нагрівається до 70 градусів тепла за Цельсієм, тож гарячі висхідні потоки, спрямовані вгору від пісків, розганяють дощові хмари. Тож загалом, у цій місцині дуже мало буває дощів. Іноді тут трапляються піщані бурі, під час яких не видно ні землі, ні неба. Найближчий населений пункт розташований на відстані 7км від пустелі. Олешківські піски умовно поділяють на 7 арен, кожна із них вирізняється своїми природними та кліматичними особливостями. Територіально пустеля займає землі кількох районів Херсонської області. Географічна назва походить від старого міста Цюрупинськ (до 1925 р. – Олешки), Олешки у свою чергу отримали назву від колишнього регіону Київської Русі та міста з такою самою назвою, що існувало у минулому у пониззі Дніпра.

Вчені ще і досі сперечаються між собою, що могло спричинити утворення Олешківської пустелі – чи то падіння метеориту, чи то постійні катаклізми льодовикової епохи, чи висихання русла давнього Дніпра. Відомо, що ще в античні часи тут побував давньогрецький історик Геродот, який назвав цю місцевість Поліссям і описав зелені ліси з різноманітними деревами, які тут зростали, а також – буйне різнотрав'я. Однак, що ж призвело до того, що у цій місцевості, за кілька кілометрів від Чорного моря біля величного Дніпра виникла така велетенська пустеля? Деякі дослідники стверджують, що ще у далекому минулому пустеля утворилася завдяки тому, що долиною стародавнього Дніпра у період льодовикової епохи рухався величезний масив континентального льоду, який періодами приходив із півночі руслом Дніпра та приносив сотні кілометрів ґрунтової маси, що залишалася після його танення. Завдяки ґрунту були сформовані природні дамби, які відмежовували озера від нижньої ділянки русла ріки. Під час танення льодовика рівень води у озерах поступово підіймався, через якийсь час дамба не витримувала напруги та проривалася. Через це величезний потік води проривався до Чорного моря та змивав усе на своєму шляху. Проте, біля сучасної Нової Каховки трильйони тон піску осідали на море, утворюючи масивні піщані арени. Науковці припускають, що конфігурація пісків – це результат кількох (а не одного) масштабних геологічних катаклізмів, які трапилися на цій території.

Хоча піски у долинах Дніпра існували здавна, проте їхньому поширенню сильно сприяла людська діяльність, оскільки у XVІІІ – XІX ст. тут велося активне тваринництво і вівчарство. Однією з досить поширених версій є те, що засновник Асканії-Нової барон Фальц-Фейн масово позавозив сюди овець, які сприяли знищенню навколишньої рослинності, крім того, тут часто траплялися пожежі і проводилася масова вирубка лісів. Згідно з писемними джерелами, упродовж 1802-1832 рр. було знищено приблизно 5000га лісу. Унікальність пісків полягає у тому, що вони рухомі та завдавали шкоди мешканцям навколишніх сіл, блокували входи біля людських помешкань. З кожним днем територія пустелі весь час наступала і займала все більшу і більшу площу. Тому для стримування пустелі було прийнято рішення засадити лісом прилеглі території. Зупинити розширення пісків намагалися ще наприкінці XVІІІ – у першій половині XІX ст., проте безуспішно. Пізніше до цієї проблеми повернулися у 20-тих роках XX ст., однак лише упродовж 1953-1971 рр. під керівництвом В. Виноградова тут насадили значні масиви лісу, виноградники та сади. На сьогодні це найбільший у світі рукотворний ліс.

Під час археологічних розкопок у пісках було знайдено брудно-буро-жовті, теракотові та цегляного кольору черепки грецьких амфор античного часу, крім того, тут також знайшли досить багато наконечників скіфських бронзових стріл, серед поодиноких знахідок – залізний ніж, залишки бронзового дзеркала, бронзові прикраси, бронзові пряжки, бусини скіфсько-сарматських часів та інкрустовані бусини часів Стародавнього Риму.

При радянській владі Олешківські піски були секретною зоною, у середині XX ст. тут проводилися військові навчання, які включали стратегічні бомбардування. Однак, з роками пустеля наче сама звільняється від тієї ноші, оскільки пісок постійно пливе з одного місця на інше та весь час змінює свої форми. У наш час Олешківські піски – це жарке повітря, сипучий пісок, скрізь безкрайні бархани і піщані горби. Науковцям відомо, що на глибині приблизно 400м тут знаходиться прісне підземне озеро.

З 2010 р. пустеля стала національним природним парком "Олешківські піски", що сприяє збереженню екологічних та природних особливостей цієї території. Згідно з дослідженнями науковців, у цій місцевості можна успішно розвивати майже усі напрямки активного туризму, оскільки тут є всі умови, необхідні для цього: велосипедні, кінні, пішохідні та авто-мото маршрути, а також – близьке розташування із залізницею. Крім того, на відстані 30км у південному напрямку від пустелі знаходиться узбережжя моря. До Цюрупинська або Херсона сюди можна потрапити залізницею або автомобілем, проте останні кілометри потрібно подолати лише пішки або на квадроциклі. Відстань від Цюрупинська до пісків становить приблизно 15км.

Хоча офіційно Олешківські піски є напівпустелею, проте від справжньої пустелі вони мало чим відрізняються. У наш час тут організовуються різноманітні подорожі, переважно це тури на квадроциклах. Проте, на теренах пісків варто бути обережними, оскільки на території подекуди виявляють вибухонебезпечні снаряди. Наприкінці 2015 р. територію заповідника було зайнято Збройними силами України, які проводили тут навчання, використовуючи їх як військовий полігон, не зважаючи на спротив екологів та працівників парку.

Херсонська пустеля вважаються другою найбільшою за розміром пустелею у Європі і належать до унікальних пам'яток природи України.

Andrij

Більше фото (5)
Сліди на піску
Сліди на піску
Люди у пустелі
Люди у пустелі
Автомобіль у Херсонській пустелі
Автомобіль у Херсонській пустелі
Пустеля в Україні
Пустеля в Україні
Згадується у звітах (1)
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка