Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Кременецький замок (руїни) (м.Кременець, Тернопільська обл.): карта, фото, опис

(Замок королеви Бони)

 Natalka   1101  1

всі Фото (30)

Замок в Кременце. Въездные ворота

... Карта

Погода

Розміщення Замкова гора Бона, Місто Кременець, Кременецький район, Тернопільська область
Входить до складу Кременецько-Почаївський історико-архітектурний заповідник
Збудовано кін. XIII ст. –  XVI ст.
Адреса вул. Замкова, на горі
Матеріал \ Стан мур \ руїни
Стиль ренесанс
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 666
Доступ відвідувачів \ Значимість вільний \ 5.0 з 5 (1 голос)
Побували 4 користувачі

Кременецький замок у місті Кременець Тернопільської області був зведений з каменю-вапняку на стрімкій горі наприкінці XІІІ ст. за сприяння правителя Волині – князя Мстислава Даниловича і вражав своєю величчю та неприступністю.

Як свідчать дослідники, спочатку на вершині Замкової гори в XІ – XІІІ ст. було розташоване городище невеликих розмірів. Тоді ж збудували дерев'яний замок, який упродовж 1240 – 1241 р. зумів витримати монголо-татарську навалу хана Батия. У одних історичних джерелах згадується, що він вже існував у 1064 р., у інших – мова йде про 1227 рік. Однак, у 1259 р. його було розібрано за умовами угоди з ханом Бурундаєм.

Сучасний комплекс Кременецького замку був створений у кінці XІІІ ст. на принципах ранньої готичної оборонної архітектури – з мінімальним оздобленням, глухими нижніми ярусами та простотою геометричних обсягів і формувався, скоріш за все, починаючи з 1290 р. У той час було споруджено зовнішню лінію оборони, що охоплювала майже всю вершину гори кільцем восьмиметрових стін товщиною у два метри. Згодом було збудовано кам'яну двох'ярусну Надбрамну башту з характерним цибулинним прорізом у вигляді арки, яка почала відігравати роль центрального входу до замку зі сторони гори Черча. Крім того, тут була зведена триярусна вежа для контролю над територією міста.

З метою посилення обороноздатності замку зі сторони перешийка гори Черча було викопано рів і збудовано два кам'яних бастіони. По периметру фортечних стін, всередині знаходилися дерев'яні будівлі заможних містян, у яких зберігалося їхнє найцінніше майно з урахуванням місцезнаходження Кременця на постійній передовій бойових дій.

У XІV ст. фортеця після занепаду Галицько-Волинського князівства переходила з-під влади одного князівства до іншого, перебуваючи під владою Польщі, Литви чи Угорщини, аж поки у 1396 р. не опинилася у руках Великого князя Литовського Вітовта, який зумів якнайкраще її відбудувати. Замок привели у бойову готовність, а у його стінах розмістили військовий гарнізон.

Упродовж XV – XVІІ ст. фортеця перебувала у складі Речі Посполитої, однак перетворилася на постійну арену бойових дій, оскільки весь час потерпала від нападів татар. Тому твердиню постійно зміцнювали, оновлювали, збільшували її фінансування для утримання військового гарнізону, що також сприятливо позначалося на економічному розвитку Кременця.

У 1536 р. польський король Сигізмунд І вирішив подарувати своїй дружині Боні Сфорці, яка за своїм походженням була італійською герцогинею, місто Кременець з прилеглими угіддями, внаслідок чого ця фортеця отримала ще одну назву – Замок королеви Бони. Тоді ж його перебудували у ренесансному стилі, підсиливши при цьому його фортифікаційне значення, тут було укріплено казарми, три вежі, господарські будівлі, порохівні і гармати. У той час замок вважався однією з найпотужніших твердинь Речі Посполитої. Королева Бона настільки славилася своєю незвичайною красою та енергійністю, що її портрет вирішив написати геніальний художник Леонардо да Вінчі.

Під час визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького восени 1648 р. фортеця після шеститижневої облоги була вперше і востаннє за свою історію захоплена і знищена військами полковника Максима Кривоноса.

У 70-тих роках минулого століття на території провели археологічні розкопки. На сьогодні від замкового комплексу збереглися лише квадратна у плані двох'ярусна Надбрамна вежа, що знаходиться у північно-східній частині гірської вершини, Вежа над новим будинком у південній частині, а також два відрізки східних і західних оборонних мурів.

Залишки фортеці розташовані у надзвичайно мальовничому місці, підйом на гору від центру міста займе приблизно одну годину часу, оскільки доведеться обійти значні масиви забудов, однак це створює відчуття справжнього туристичного походу, а чудові краєвиди залишать у пам'яті незабутні враження. Крім того, місцева влада розробила амбітний план відродження замку під назвою "Замкова гора у Кременці – візитна карта України", тож починаючи з 2001 р. фортецю намагаються поступово відбудовувати і руїни поволі обростають новими стінами та зубцями.

Замок у Кременці – руїни фортифікаційної оборонної споруди, що прикрашають місцеву гору Бону, вважається найголовнішим історичним об'єктом міста і належить до пам'яток архітектури національного значення.

Замкова криниця (із інформаційної таблички)

За описом Кременецького замку 1545 року біскуп Януш, який володів містом у 20-30-х рр XVI ст., почав вибивати на горі "студню" (проблема питної води в замку під час облоги стояла досить гостро аж до XVI ст..), яку пробили на глибину 18 сажнів (це лише четвертина планованої глибини і відповідає 38 метрам 42 см) та потім закинули цю роботу.

Колодязь досліджували у кінці XIX ст. Археологічні дослідження на території замку започаткував повітовий стряпчий Володимир Сивицький, який улітку 1844 р. за дорученням київського генерал-губернатора Д. Бібікова обстежив тут криницю й розкопав підвали у башті, що нависає над містом, але від його робіт до нас дійшов лише короткий рапорт, в якому описується муровані стінки колодязя, залишки актів, шматочки паперу та гори сміття на його дні.

Andrij

Більше фото (30)
Двір Кременецького замку
Двір Кременецького замку
Башта Кременецького замку
Башта Кременецького замку
Вцілілі вікна і бійниці
Вцілілі вікна і бійниці
Мури нависають над краєм урвища
Мури нависають над краєм урвища
Майданчик-стоянка перед входом
Майданчик-стоянка перед входом
Меморіальна таблиця на брамі замку
Меморіальна таблиця на брамі замку
Південнй фраґмент муру
Південнй фраґмент муру
Панорама центральної частини Кременця із замку
Панорама центральної частини Кременця із замку
Південна стіна
Південна стіна
Вцілілі фраґменти замку у Кременці
Вцілілі фраґменти замку у Кременці
Кременецький замок
Кременецький замок
Замкова криниця
Замкова криниця
Кременецький замок. Будівля
Кременецький замок. Будівля
Бойовий ярус з зубцями та пазами для дерев'яних елементів
Бойовий ярус з зубцями та пазами для дерев'яних елементів
Брама Кременецького замку
Брама Кременецького замку
Дорога-серпантин до замку
Дорога-серпантин до замку
Панорама старого Кременця - одна з найбільш видовищних в Україні
Панорама старого Кременця - одна з найбільш видовищних в Україні
Вид на південний фраґмент муру
Вид на південний фраґмент муру
Кременецький замок. Башта над містом частково відбудована
Кременецький замок. Башта над містом частково відбудована
Північний фраґмент муру
Північний фраґмент муру
Колишня криниця глибиною 38 метрів
Колишня криниця глибиною 38 метрів
Кременецький замок. Надбрамна башта
Кременецький замок. Надбрамна башта
Товщина стін становить 1.5-2 м
Товщина стін становить 1.5-2 м
Кременецький замок
Кременецький замок
Кременецький замок. Найкраще збережена башта
Кременецький замок. Найкраще збережена башта
Кременецький замок. Загальний вигляд руїн
Кременецький замок. Загальний вигляд руїн
Скельні виходи на хребті
Скельні виходи на хребті
Кременецький замок. Вид з міста
Кременецький замок. Вид з міста
Кременецький замок. Вид на південний мур ззовні
Кременецький замок. Вид на південний мур ззовні
Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментарі (1)
Додати коментар або натисніть "відповісти" під раніше доданим коментарем
Systemschyk 7 лютого 2017  22:30
За вхід на територію замку беруть гроші, але якщо хтось не бажає платити - можна спокійно зайти з іншого боку, адже територія відкрита зусібіч. Можна навіть піднятися на гору "в лоб" з міста, відчувши себе монголо-татарином :), але врахуйте що гора висока, а схили дуже стрімкі
 відповісти
 
Зачекайте будь ласка